“Піночет зрадив Батьківщину”
Інтерв’ю з Odal Sieg
Передовсім чи не могли б ви представити нам свій гурт? Коли і чому ви почали грати музику? Чи відбувались у вас які-небудь зміни в складі?
Odal Sieg – це white power скінхед гурт, що виник в Сантьяго-де-Чилі. До складу гурту входять: Родріґо (вокал), Патрісіо (гітара та вокал), Алехандро (бас) і Нідальдо (ударник). Ми почали грати на початку 1999 року, керуючись бажанням об’єднати і консолідувати нашу національну сцену. У складі нашого гурту не було змін, ми завжди займали радикальну позицію.
Який ваш музичний стиль? Які гурти вплинули на вас? Що ви думаєте про вплив металу на сучасну скінхед музику?
Стиль нашої музики досить різноманітний, від чистого вуличного рок-н-ролу до хейткора і металу. Характерними рисами нашої музики є суворість і міць. На нас вплинули різні групи, серед яких варто згадати “Skrewdriwer”, “Berserkr”, “Bully Boys”, “Triskelon” та інші групи нашого білого світу. Що ж до впливів металу , що мають місце в скинхед музиці, то ми їх приймаємо, більше того, вони нам подобаються, але при цьому ми вважаємо, що буде добре, якщо будуть існувати різноманітні музичні стилі, що виражають наші ідеї. Ми вважаємо необхідним, що б вони доходили до будь-якої публіки.
Про що ваші тексти? Що надихає вас на написання лірики?
Лірика наших пісень охоплює різні теми. Серед них є тексти присвячені етнографічній тематиці, почуттям білої молоді, незадоволеної жидівською капіталістичною системою, це сигнал тривоги для нашого народу. Ми намагаємося говорити з максимальною ясністю, нічого не приховуючи. Слова наших пісень надихаються гордістю за те що ми боремося заради націонал-соціалістичної справи і з любов’ю до нашої раси.
Чим займаються учасники гурту крім музичної діяльності?
Усі учасники нашого групи крім того, що грають в ньому, працюють або навчаються. Ми прагнемо вдосконалювати наше життя і докладаємо зусиль до того, що би ставати кращими щодня, у всіх видах нашої діяльності ми намагаємося бути найкращими.
Ви вже встигли щось записати?
Так, ми випустили два демо-CD ( “Presente, Futuro y Final” і “Dagas triunfantes”), які записали маючи в своєму розпорядженні дуже мізерні кошти, тому якість звуку далеко не досконала. Сподіваємося незабаром зробити якісний запис, так як ми вже отримали пропозиції з усіх частин світу, треба лише узгодити деякі деталі.
Ви коли-небудь виступали в Чилі або за межами країни? Чи важко їх організувати?
Добре якщо нам вдається виступити на концертах в нашому місті і за його межами. Нас запрошують виступити і за кордон, але у нас є деякі проблеми. Як і скрізь, подібні гастролі важко організувати.
Не могли б ви розповісти про скінхед сцену в Чилі, які групи, журнали, організації у вас існують? Як це бути скінхедом в Чилі?
На чилійської сцені нас стає все більше з кожним днем. З гуртів в даний час виступаємо ми і «TropaSS». Нам відомо, що створюються й інші групи, але їх назв ми поки не знаємо. Організації існують по всій країні, ми можемо назвати ті, що діють в Сантьяго, нашому місті, де найвпливовішою угрупованням є «Скінхеди Сантьяго», до якої входять соратники зі столичного регіону. Що стосується журналів, то їх досить багато, найпоширеніші “Svastika magazine”, “Batalla”, “Salve Victoria”, “Honor y Gloria”, тощо.
Ну а якщо говорити безпосередньо про політичну боротьбу, чи існували в Чилі організації націонал-соціалістичного / фашистського штибу в 1930-х? Чи існують якісь націонал-соціалістичні чи націонал-революційні організації в Чилі зараз і які з них ви підтримуєте?
Так, справді, в 30-х роках, в добу Третього Рейху існували націонал-соціалістичні організації, вплив яких поширювався на робітничий клас нашого суспільства. Керівником руху був дон Хорхе Ґонсалес фон Мареес. На жаль, 5 вересня 1938 року, за наказом тогочасного демократичного уряду, група молодих активістів цієї партії була жорстоко знищена поліцією (ці події повністю описані в другому томі спогадів покійного Мігеля Серано – прим. пер.) Їх, відважних жертв того дня, ми згадуємо, як наших мучеників. Вони – наша гордість. З того часу й беруть початок політичні організації в нашій країні. Сама значна з них на даний момент – Movimiento Nazi Chileno (MNCH); у нас з ними немає особливих зв’язків, проте ми маємо спільні інтереси. Скінхеди в Чилі в основному незалежні.
Відомо, що расова ситуація в Південній Америці жахлива, багато негрів, метисів та інших небілих. Яка ситуація у вас в країні? Чи становлять білі більшість в Чилі?
Що до расової ситуації в Південній Америці взагалі, то в ній великий відсоток небілого населення. У нашій країні ситуація в цьому відношенні є більш сприятливою, ніж в інших країнах цього континенту. Тубільне населення називає себе нащадками древніх мапуче і мешкає тільки на околицях країни. Вони не вважають себе чилійцями, хоча є ними згідно закону. Негрів в Чилі немає. У нашій країні буває дуже холодно, і сини Африки не витримують нашого клімату. За часів рабства їх просто не довезли до наших місць. Метиси є, але в відсотковому відношенні їх набагато менше, ніж в інших країнах Південної Америки. Що нас дійсно турбує, так це інтенсивна імміграція індіанського в більшості своїй населення з Перу і Болівії, яка до того ж впливає на нашу економіку, тому що це дешева робоча сила, яка використовується, головним чином, на важких фізичних роботах. З цими іммігрантами у нас є проблеми, до того ж їх підтримує такий непотріб як антифа, панки та інші захисники рівності. Але ми не відступаємо ні на крок і виконуємо свої завдання до кінця.
Підіб’ємо підсумок. Біле населення нашої країни у своїй основі – нащадки кельт-іберів і вестготів, а так само інших синів Європи, які знайшли на наших казкових землях умови, необхідні для того, щоб осісти тут. Більшість білого населення Південної Америки зосереджено в Чилі, Аргентині, Сан-Паулу (Бразилія) та Уругваї.
Чи підтримуєте ви контакти з представниками Південноамериканської скінхед сцени з інших країн? Хто є вашими найкращими побратимами? Чи є у вас контакти з товаришами з Європи і Північної Америки?
Так, в Аргентині і Бразилії в нас налагоджені дуже добрі зв’язки. Незабаром вийде диск під назвою “Imperium Sudamerica”. На цьому записі ми будемо представляти Чилі, “Ultrassur” – Аргентину, а групи “Locomotiva” і “Defensa Armada” – Бразилію. Наскільки нам відомо, для того щоб вийшов цей диск, спочатку повинен пройти спільний концерт груп представлених на ньому. У нас так само є контакти в багатьох європейських країнах, зокрема, в Англії, Німеччині, Франції, Іспанії, Бельгії і Швеції. І в США, у нас є багато хороших друзів. Великий привіт людям з “Panzerfaust”. White Pride World Wide!
Хто є ворогами чилійських NS скінхедів? Чи відчуваєте ви тиск з боку влади?
Наші головні вороги в Чилі – ЗМІ. Телебачення і преса постійно атакують нас. Звичайно, бувають сутички і з комуністами, шарпами і панками, але вони ніколи не набувають великого розмаху. Ми не можемо сказати теж саме про наші сутичках з поліцією, так як за наказом уряду ми постійно підпадаємо під атаки з боку ЗМІ і внаслідок цього поліція нас постійно переслідує. Про це можна лише нарікати, але ми продовжуємо свою боротьбу, не сумніваючись у своїй правоті.
Що ви думаєте про великого чилійського NS містика Мігеля Серрано?
Про Мігеля Серрано ми можемо сказати тільки хороше. Це велика людина і чудовий письменник. Ми пишаємося тим, що він чилієць. Ідеї, висловлені в його книгах, знаходять багатьох послідовників. Завдяки йому ми познайомилися з багатьма однодумцями. За це ми повинні бути вдячні його творам.
А як щодо Августо Піночета?
Про Піночета. Ця людина вжила у свій час рішучих заходів, звільнив нас з лап комунізму, врятував від падіння, але ми не робимо з нього кумира. Ми вважаємо, що він зрадив Батьківщину під час свого правління, перетворився на інтеграціоніста, продався правим сіоністам, дав їм можливість експлуатувати робітничий клас, узурпувати владу з однією метою: щоб багаті стали ще багатшими. Незважаючи на це ми захоплюємося його славною і непереможної армією, її правлінням, і вдячні їй.
Чи впливає дегенеративна американська масова культура на чилійське суспільство?
На превеликий жаль, наша країна потрапила в пазурі капіталізму США, в ланцюги торгівців лайном, на зразок Мак Дональдса, багатонаціональних торгових фірм і т.д Сумно бачити, як наше суспільство стає жертвою споживацького мислення. Це саме те, що сіонізм хоче зробити з усіма народами планети – примусити їх втратити свою культурну самобутність. Протидіяти цьому можна, розвиваючи і зберігаючи традиції нашої раси. Нашим людям треба пояснити їх значення. Це дуже важко зробити в часи, коли ворог заволодів пресою та іншими ЗМІ.
Які ваші плани на майбутнє?
Що стосується наших планів на майбутнє, то ми будемо продовжувати виступати: це приносить нам велике задоволення. Крім того, сподіваємося невдовзі записати диск з якістю, що відповідає світовому рівню.
І кілька слів на прощання для наших читачів …
Перш за все, дякуємо за можливість дати це інтерв’ю. Бажаємо успіхів вашому виданню. Наш час прийде! Слава перемозі! 14\ 88!
Джерело: OHS
Метки: інтерв'ю, мистецтво, музика, субкультури, чилі